ОБДАРОВАНА ДИТИНА У СІМ'Ї

 

 

Дуже багато в благополуччі й успішному розвитку обдарова­ної дитини залежить від батьків. Радійте своїй незвичайній дитині. Пам'ятайте, що вона не лише обдарована і талановита, але перш за все - ваша дитина, якій потрібні любов, захист і співчуття.

Виховувати обдаровану дитину нелегко, але приємно. Відві­дуйте зі своєю дитиною музичні заняття, спектаклі, кіно, крамни­ці, гуляйте разом. Читайте їй більше книг, грайтеся в слова. Звичайна прогулянка, похід в магазин цілком підходять для словесних вправ. Стимулюйте природну зацікавленість й енергію вашої дитини, серйозно відповідайте на її запитання, розвивайте здат­ність до узагальнення. Попросіть дитину коротко переказати сюжет фільму, сформулювати тему вистави, прочитаної книги. Хай ваша дитина більше говорить про свої почуття, вчиться висловлювати та відстою­вати свою думку з того чи іншого питання.

Обдарованій дитині необхідне інтелектуальне середовище, тому знайдіть інших дітей і дорослих, з якими вона могла б об­говорювати цікаві питання.

Заохочуйте дитину до складання розповідей, казок, пісень, написання картин. Виконуйте роль секретаря.

 

 

 

 

Для розвитку творчості у дітей рекомендовано

 використовувати такі прийоми:

 

·        Придумайте оповідання із запропонованими словами, наприклад: зима, свято, погода.

·        Візьміть будь-яку домашню річ і придумайте п'ять нових способів її використання.

·        Придумайте нову свійську тварину, використовуючи оз­наки відомих тварин, і назвіть її.

·       Слухайте музику різних напрямів, обговорюйте настрої й інтерпретацію, заохочуйте вільне вираження дитини в жестах, танцях, музиці.

·       Спостерігайте за зірками і вивчайте астрономію.

·       Допомагай­те вашій дитині збирати різні колекції: марок, рослин, монет

·       Придумайте новий вид спорту. Займайтеся цим спортом, вико­ристовуючи придумані правила, форму, знаряддя.

·       Проводьте прості фізичні та хімічні досліди з домашніми пред­метами.

·    Складайте та розгадуйте кросворди, анаграми, ребуси, цікаві задачки і загадки.

 

Досі ми говорили про позитивні сторони обдарованої дитини, які треба підтримувати і розвивати. Дійсно, обдаровані діти ма­ють багато позитивних рис, але це не означає, що у них не має особистих проблем. Перша - це своєрідний розрив між розумо­вим та фізичним розвитком дитини. Наприклад, відставання в розвитку дрібної моторики і моторної координації від високого рівня пізнавальних здібностей дитини. Це можна виправити, якщо батьки спеціально звертатимуть увагу тренуванню дріб­них м'язів кисті руки. Дуже корисні ігри з мозаїкою, нанизування намистин, ґудзиків на нитку, шнурування черевиків, ігри з дріб­ним конструктором, ліплення з глини і пластиліну, малювання паличок, кружечків.

Часто батьки обдарованої дитини скаржаться, що вона не сприймає зауважень і критики дорослих. їм здається, що дитина вперта, не хоче іти на компроміс. Як же вчинити?

Згадаємо одну із ознак обдарованості і- це висока чутливість, вразливість обдарованої дитини. Такі діти вимагають до себе уваги і визнання. Іноді конфлікт виникає через те, що ми неправильно розуміємо, а тому і неправильно оцінюємо мотиви поведінки дитини в тій чи іншій ситуації. Тому не буде помил­кою, якщо ви першими підете на компроміс. Крім того, завжди намагайтеся показати дитині, що ви цінуєте її досягнення, що для вас вони такі ж значущі, як і для неї. Ставтеся до дитини як до інтелектуально багатої особистості, поважайте її точку зору, наче вона доросла.

Є ще один спосіб корекції поведінки дитинні: допоможіть їй оволодіти навичками самоспостереження і саморегуляції. Батьки описують поведінку дитини без етичних оцінок (пога­но, безвідповідально, негарно....), а потім дають їй подумати над своєю поведінкою, зробити висновки і відповідно її змі­нити.

Обдарована дитина встановлює для себе високі стандарти, але рідко досягає успіху у будь-якій справі. Висока критичність щодо себе змушує її бути постійно невдоволеною результатами своєї праці, формує негативне самосприйняття та низьку само­оцінку.

Батьки не повинні критикувати невдачі дитини і вимагати, аби щодня вона показувала високий результат. Треба дати їй зрозуміти, що успіхи й невдачі часто трапляються в житті.

Ще одна проблема обдарованих дітей - взаємини з одноліт­ками та вихователями в дитячому садку. Вихователі можуть постійно підкреслювати здібності обдарованої дитини перед іншими дітьми, а можуть, навпаки, ігнорувати дитячу спос­тережливість, незвичну поведінку та висловлювання. Обидва підходи не є правильними для обдарованої дитини. Дорослим не слід сприймати таких дітей аж надто захоплено тільки тому, що вони не такі, як інші. Водночас не можна допускати, щоб обдарованість стала для дитини тягарем. Це відбувається, якщо оточення дитини не задовольняє її потреб або вихователі і од­нолітки негативно реагують на ці здібності. У цьому випадку дитина може замкнутись в собі, стати невпевненою у своїх силах, поступово привчається бути, як усі, навіть можуть сформуватися прояви агресивності.

Обдарованій дитині набридають одноманітні заняття, повто­рювання, очікування інших дітей, участь у спільній справі. Щоб уникнути непорозумінь, з такою дитиною необхідно використо­вувати цікаві завдання, видозмінювати їх, дорослому виявляти творчість у підготовці завдань, поважати допитливість дитини як велику цінність, а не пригнічувати її.

Вирішення проблем найчастіше залежать від спільних зусиль батьків, педагогів та психологів.  

·        Давайте дитині побути самій і дозволяйте, якщо вона того хоче, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість.

·        Допомагайте дитині вчитися будувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з ідеями інших. Таким чином її саму буде цінувати оточення.

·         Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе й оточення).

·        Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб вислов­лювати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточенню.

·        Знаходьте слова підтримки для нових творчих здобутків дитини, уникайте критики перших спроб - хоч якими невдали­ми вони були б. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.

·        Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допома­гаючи дитині уникнути суспільного несхвалення.

 

Пам'ятайте: дитина, позбавлена позитивного творчого ви­ходу, може спрямувати свою енергію у зовсім небажаному на­прямку.