Аналіз дорожньо-транспортних пригод з участю дітей показує, що головною причиною їх  є невміння дітей спостерігати: оглянути вулицю, помітити машину, визначити її швидкість і напрям руху, передбачити можливість появи машини із-за інших технічних засобів, дерев, споруд. Тому практичне навчання дітей спостереженню проводиться батьками з перших прогулянок з ними по вулиці.

1. З дому треба виходити завчасно, щоб лишився резерв часу. Дитина повинна звикнути ходити по вулиці, не поспішаючи.

2. Прискорювати крок чи бігти не рекомендується. У будь-якому випадку перед виходом на проїжджу частину необхідно уповільнити крок, зупинитись на краю тротуару, подивитись ліворуч і праворуч, переконатись у відсутності транспорту, що наближається. Часто дитина біжить поряд з батьками, які ідуть кроком. При переході вулиці необхідно, щоб і дитина йшла кроком, тоді вона краще зможе спостерігати.

3. Побачивши необхідний вам транспорт, який стоїть з протилежного боку дороги, не біжіть. Поясніть дитині, що це небезпечно, краще почекати наступного. При виході на зупинці з транспортного засобу, не намагайтесь обійти його спереду або ззаду. Поясніть дитині, що водій зустрічної машини не бачить вас через перешкоду. Для переходу дороги потрібно пройти по тротуару до найближчого пішохідного переходу.

4. Виходячи на проїжджу частину з дитиною, припиніть зайві розмови. Вона також повинна звикнути, що при переході потрібно мовчати і спостерігати. Переходити дорогу потрібно під прямим кутом.

5. Переходьте дорогу тільки на зелене світло, дитина повинна звикнути, що на червоне світло не переходять, навіть якщо немає машин.

6. При переході вулиці і на зупинках міцно тримайте дитину за руку. Непоодинокі випадки, коли дитина виривається і біжить на проїжджу частину.

      7. Пам'ятайте що дитина навчається рухові по вулиці насамперед на вашому прикладі і на власному досвіді. Тому порушення батьками рекомендацій, наведених вище, призводить до засвоєння дітьми неправильної поведінки на вулиці, яку потім виправити дуже важко.