Гіперактивна дитина

Гіперактивна дитина щиро хоче стриматися, але не може. У її поведінці немає злого умислу - вона собою дійсно не володіє. Навпаки, це нею володіють суперечливі бажання, неусвідомлені потяги, тривога, страх, агресія.

Гіперактивні діти на людях поводяться набагато гірше, ніж удома: контакти з чужими людьми діють на них збудливо. Некерована дитина не переслідує якихось конкретних цілей, вона щиро не розуміє, до чого можуть призвести її дії. Наприклад, вона може вибігти на проїжджу частину, грати з гострими предметами і т.д.

Як же поводитися з гіперактивною дитиною? Найоптимальніший варіант - коли батьки беззастережно приймають свого малюка, беззавітно люблять його, але проявляють при цьому, скажімо так, ласкаву строгість.

 

Для розвитку навичок контрольованої поведінки дитини можна застосовувати такі прийоми:

• відтворення найпоширеніших ситуацій, у яких виникають психологічні труднощі;

• виокремлення та розпізнавання типових форм прийнятної та неприйнятної поведінки;

• набуття і закріплення позитивних стереотипів поведінки та способів розв'язання конфліктів;

• розвиток навичок самостійного вибору і за­своєння дитиною відповідних форм реакцій та дій у різних ситуаціях;

• обігравання ситуацій з характерними для певної групи проблемами спілкування і пове­дінки дитини;

• реагування на внутрішні негативні пережи­вання дитини, що відбувалися раніше в дитя­чому садку або вдома;

відгадування загадок на розв'язання конфлікт­них ситуацій;

• створення самостійних ігор-фантазій з проекцією нових емоційних проблем та актуальних пропозицій;

• розроблення завдань на активізацію позитивних емоцій­них виявів;

• закріплення нових форм соціального реагування тощо.