ОСОБЛИВОСТІ
СПРИЙМАННЯ ТА ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ДІТЬМИ
Особливості сприймання та обробки інформації є різні, спираючись на різний досвід та чуттєві враження: візуальний - зір, аудіальний - слух, кінестетичний - рух.
Візуал - людина, яка сприймає більшу частину інформації за допомогою зору.
Аудіал - отримує інформацію через слух.
Кінестетик - отримує інформацію через рухи та інші відчуття: нюх, дотик.
Такі особливості можуть виявлятися вже в дошкільному віці і впливати на: налагодження контактів дитини з оточенням, успішність навчання, формування нових навичок і вмінь.
Залежно від цих особливостей психіки для різних дітей різними є пізнавальні позиції: для візуала - спостерігати, уявляти, для аудіала - слухати, говорити, обговорювати, для кін естетика - діяти, переживати.
Дитина-візуал при сприйманні інформації більше покладається на зорові відчуття. Вона швидко запам'ятовує колір, форму, розмір. Діти люблять ліпити, малювати, вирізати, складати пазли. Отримавши нову іграшку, дитина уважно її розглядатиме з усіх боків. Заняття та ігри ґрунтуються на взаємодії очей і рук. Діти з більшим задоволенням розглядатимуть ілюстрації в книжці, ніж слухатимуть казку. Для таких дітей важливо, у що вони вдягнені. Вони самі обирають колір одягу, дівчатка - прикраси, стрічки. Дитина-візуал може запам'ятати хто в чому прийшов в дитсадок, у кого була сама яскрава іграшка. Така дитина охайна. У спілкуванні з однолітками спочатку спостерігають, а потім ідуть на контакт чи в спільну гру, можуть тривалий час гратися наодинці.
Рекомендовано при вихованні: розвивати мовлення, комунікабельність, удосконалювати фізичний розвиток та координацію рухів.
Дитина-аудіал пізнає навколишній світ через звуки, тому раніше за інших починає говорити, має великий словниковий запас. Такі діти люблять слухати музику, казки, спілкуватися - обговорювати, доводити, вміють переконувати, вмовляти. Вони вигадують різні казки, ігри. В рухливих іграх беруть участь неохоче. Можуть відставати від однолітків у розвитку навичок, пов'язаних із зоровим і моторним сприйманням: у пошуку відмінностей на картинках чи умінні вправно залазити на гірку, швидко і довго бігати.
Рекомендовано при вихованні: розвивати рухові навички, увагу, використовуючи ігри та вправи.
Дитина-кінестетик пізнає світ за допомогою дотиків та рухів. У неї гарно розвинена моторика, вона багато рухається, рано починає ходити. Такі діти люблять активний відпочинок, ігри, пов'язані зі стрибками, бігом, боротьбою. Їм важко всидіти на одному місці, довго займатися однією справою. Вони люблять усього торкатися.
Рекомендовано при вихованні: для них важливі тактильні відчуття, тому їх частіше слід обіймати, цілувати, намагатися рідше вживати фразу: «Не чіпай!».
Будь-яка людина, дитина використовує різні канали сприймання інформації, тому особливості (візуал, кінестетик, аудіал) можуть поєднуватись. Особливості сприймання інформації можуть залежати і від віку (дітям раннього віку притаманне прагнення до всього доторкнутись, спробувати на смак, діти старшого дошкільного та шкільного віку частіше використовують слух і зір).
|
ВРАХУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
Особливості словника:
Діти-візуали у своєму мовленні переважно використовують іменники, дієслова, прикметники, пов'язані із зором (дивитися, спостерігати, картина, яскравий, «як бачиш»).
Для аудіалів характерними є слова, пов'язані зі слуховим сприйманням (голос, послухайте, обговорити, мовчазний, тиша).
Словник кінестетика містить слова, що описують відчуття (м'який, теплий, дотик, ароматний, гнучкий, приємний).
Особливості уваги:
Візуалу сторонні подразники, шум майже не заважають.
Аудіал легко відволікається на звуки.
Кінестетику увагу важко концентрувати, його легко відволікти будь-чим.
Особливості пам'яті:
Візуал пам'ятає те, що бачив, запам'ятовує картинками (бо має розвинене мислення).
Аудіал краще запам'ятовує те, що обговорює, - запам'ятовує слухаючи.
Кінестетик запам'ятовує рухаючись, торкаючись, нюхаючи.
ШЛЯХИ ВЗАЄМОДІЇ З ДІТЬМИ
Дорослим необхідно враховувати особливості сприймання і обробки інформації дітьми та шукати правильні шляхи взаємодії з ними:
· під час виконання дитиною певного завдання потрібно:
візуалу - дозволити покласти перед собою аркуш, на якому дитина у процесі роботи може штрихувати, малювати
аудіалу - не робити зауважень, коли він у процесі роботи вимовляє певні звуки, рухає губами
кінестетику - під час статичної роботи давати змогу порухатися (сходити в іншу кімнату, пострибати)
· при спілкуванні використовувати знайомі дитині прийоми:
з візуалом - вживати слова, що описують колір, форму, місцезнаходження, використовувати ілюстрації, картини, схеми, зразки
з аудіалом - імпровізувати за допомогою різних інтонацій: голосно, тихо, з паузами
з кінестетиком - використовувати жести, дотики, мовлення має бути повільним і чітким; надавати змогу «обігрувати» ситуацію.
· зауваження сприймаються краще, якщо:
візуалу - похитати головою, пальцем
аудіалу - прошепотіти «ш-ш, тихіше»
кінестетику - покласти руку на плече, доторкнутися.
