ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ,

ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ АБО ПЕРЕЖИВАЮТЬ СТРЕС

 

З огляду на те, що будь-який стрес є психофізіологічним явищем,   

необхідно турбуватися як про емоційну, так і про тілесну сфери.

 

ПОТУРБУЙТЕСЬ ПРО ТІЛО:

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ:

·        передбачуваний ритм життя, насиченість, комфорт, тепло, можливість «скинути напруженість» через фізичні вправи

·        намагатись менше змінювати звичний ритм життя для дитини

·        організація можливості дитини розрядити напруженість через помірне фізичне навантаження, заняття спортом, танцями, рухливі ігри

·        харчування: може бути частими і маленькими порціями, не слід примушувати дитину їсти, якщо вона не має апетиту. Харчування може бути легким і корисним (фрукти, овочі, соки)

·        потрібно всім пити більше (води, солодкого чаю, компоту, соку, морсу)

·        не відмовляти собі і дитині у солодкому. Неміцний солодкий чай, какао, цукерка - викличуть позитивні емоції, почуття безпеки та стимулюватимуть роботу мозку

·        часті обійми, прогладжування дитини. Тілесні контакти корисні для зняття напруженості

·        теплий душ або ванна також допоможуть зняти напруженість

·        внаслідок стресу діти, дорослі стають більш вразливими до різних захворювань. По можливості слід роботи профілактичні заходи.

ТУРБОТА ПРО ЕМОЦІЙНУ СТАБІЛЬНІСТЬ:

·        Не потрібно без вагомих причин водити дитину в місця великого скупчення людей

·        Обмежувати дитину від відвідування місць аварій, катастроф, споглядання картин поранень, смертей. Такі відвідини можуть стати надто травматичними для дитини. На жаль, неможливо повністю уникати таких чинників. У разі перебування дитини на небезпечній території необхідна ОБОВ'ЯЗКОВА ПРИСУТНІСТЬ спокійного дорослого. Слід чітко і спокійно пояснити дитині, куди ви йдете і навіщо, що відбувається. Запевніть, що ви розумієте ситуацію і будете відповідати за її безпеку.

·        Слід створити позитивну атмосферу в родині. Перед сном можна дати дитині випити тепле молоко, почитати улюблені твори.

·        Протягом дня, особливо ввечері, варто слухати приємну, спокійну музику, співати колискові навіть з тими дітьми, які «вийшли з цього віку».

·        Пам'ятати, що на певних етапах діти можуть знизити свою активність, уникати розмов про травмуючі події, ховатися. Якщо така поведінка не  триває більше, ніж один тиждень, особливо не слід хвилюватися. Не варто наполягати на розмовах, проте водночас НЕ ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ДИТИНІ: «Забудь це», «Не думай про це». Кожна дитина в будь-якому віці потребує доступного пояснення і підтримки.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ГРИ

·        Зараз для дитини важливо активно гратися. Можливо, дитина буде будувати барикади, майструвати зброю, грати в «майдан», «війну», інсценувати бійки, стрілянину, поранення, смерті. Ці ігри можуть спричинити безлад у квартирі, але вони допоможуть знизити напруженість у дитини.

·        Важливу роль можуть відіграти ігри на від реагування агресії. Дитина може «озброюватися», нападати або захищатися, бути пораненою або «вбитою» у грі. Все це вважається нормальним способом дитини впоратися зі стресом.

·        Можна запропонувати дитині «битву» з подушками, повітряними кульками тощо. Можна місити тісто, глину, пластилін.

·        Варто заохочувати дитину до ігор з піском, водою, глиною.

·        Своє місце серед усіх ігор можуть зайняти ігри «в лікарню», що теє є нормальним і сприяє подоланню стресу

Реагування дитини на травматичний стрес зазвичай нормалізується протягом місяця. Робота психіки над травматичним стресом позитивно завершується, не переходячи у формування посттравматичного стресового розладу.

Якщо реакції дитини,  на вашу думку, є надмірними або незрозумілими вам, якщо ігри або симптоми повторюються без особливих змін, якщо такі прояви тривають більше місяця, ви дуже турбуєтесь з будь-якого моменту, - варто звернутися за консультацією до психотерапевта.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ДИТИНИ,

ЯКА ЗАЗНАЛА ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ

 

Якщо дитина пережила екстремальну, небезпечну для її життя

 та здоров'я травматичну подію, наведені дії дорослих можуть

бути застосовані одразу після травматичної події:

 

СТВОРИТИ  БЕЗПЕЧНУ  АТМОСФЕРУ:

·         Відведіть дитину з місця події у безпечне місце. Зробіть те, що можливо,  з наступного: зігрійте дитину (теплий одяг, ковдра, грілка тощо), дайте теплий напій (бажано чай з цукром і лимоном)

·        Говоріть з дитиною спокійним голосом, запевняючи, що ви поруч, все гаразд і дитина в безпеці. Намагайтесь дивитись дитині в очі, тримати її за руку або обійняти. Якщо дитина не опирається, можна обійняти та зробити заколисуючі рухи.

·        Поясніть дитині, що трапилась неприємна подія, проте вона в минулому. Якщо в дитини є поранення, поясніть, що саме трапилось і запевніть в тому, що їй буде надана лікарська допомога. Запевніть, що ви поруч і знаєте, що робити.

·        Іноді може здаватись, що дитина вас не чує. Необхідно залишатися поруч, бути спокійним, продовжувати говорити з нею.

ДОПОМОГТИ  ДИТИНІ  ЗОРІЄНТУВАТИСЯ У РЕАЛЬНОСТІ:

ДОПОМОГТИ  ДИТИНІ  РОЗРЯДИТИ НАПРУЖЕНІСТЬ:

·        Через певний час дитина може почати тремтіти або рухатись, махати руками, кричати, бігати, плакати. Таке збудження  є нормальним через певний період (від кількох годин до кількох годин) після травмуючої  події. У цей період не докоряйте дитині, не стримуйте її. Проте, будьте уважні, адже в цей час дитина може не контролювати себе і наразитися на небезпеку.

·        Дозволяйте дитині плакати і виражати сильні почуття, водночас запевняти, що буде гаразд («ти сильно налякався / налякалась, але все буде добре»). Важливо надати дитині якомога більше підтримки. Говорити чітко і простими словами: «Я поряд», «Все буде добре», «Ти в безпеці», «Мама вже їде до тебе» тощо. Також можна говорити дитині, що вона сильна і в неї все вийде.

·       Дитина може потребувати підвищеної уваги та спокою. Вона може бути дратівливою, вимогливою, нестриманою, може ховатися, здаватися боязкою. Дитина може злитися на вас або на себе. Може робити вигляд, що «нічого не сталося».

·       Можуть спостерігатися порушення сну (труднощі засинання, нічні пробудження, жахливі сновидіння).

·       Можуть спостерігатися одноманітні рухи або дії, повторюватися малюнки або ігри (пов'язані з пережитою подією).

     В цей період важливо заспокоїти дитину, переводити розмови про подію, що трапилася, на приємні розмови або іншу діяльність.

     Важливо також запевняти дитину в тому, що боятися - це природно, що сміливі люди теж бояться. Проте їм вдається впоратися з власним страхом. І що дитина також смілива, сильна і обов'язково впорається.

·        Через певний час дитина захоче зрозуміти сенс того, що відбулося. Можуть виникнути питання захищеності, справедливості, провини - чиєїсь і власної. Не залишайте дитину на самоті. Якщо почуття власної провини досить сильні або виникають питання про відсутність сенсу життя після травми, - привід звернутися до психотерапевта.

·        Дитину потрібно зорієнтувати у тих подіях, що мають відбутися (лікування, процедури, похорон тощо). Важливо, щоб дитину підтримувала близька доросла людина, яка сама не є постраждалою.

·        В цей час дитина потребує відповідей на запитання, але тоді, коли вона буде готовою почути їх.

·        Доцільними будуть в цей період ігри, малювання, ліплення, прогулянки. Запитання дорослого до змісту гри чи малюнка, допоможуть дитині зорієнтуватися в тому, що сталося, знайти нові смисли.

·        Дитина може гратися в одну й ту саму гру. Можливо, ця гра буде пов'язана з травмуючою подією. Дитина в такий спосіб хоче опанувати ситуацію і, можливо, вийти з неї у кращий спосіб.