ДНЗ №37
 
Счетчик посещений Counter.CO.KZ
 
 

 
 
Загадки агресії

Якою буває агресія?

 

Іноді дорослі плутають агресивну поведінку дитини з нормальною захисною реакцією у випадку небезпе­ки. Коли нас кривдять, ми захищаємося, або уникаємо кривдника. Це цілком нормаль­на поведінка. Емоція гніву мобілізує нашу енергію й до­зволяє вживати заходів із метою самозахисту. Можна сказати, що це агресія позитивна. По-перше, це ви­хід енергії та негативних емоцій, що накопичилися, по-друге, це вміння захищатися. Найголовніше, щоб дити­на усвідомлювала те, що вона робить, що саме зараз із нею відбувається, адже багато дітей не розуміють, тому не розрізняють свої емоції та почуття, їм дуже складно контролювати себе. У цьому можемо допомогти тільки, ми, батьки, дорослі. 

 

 

Як розпізнати агресію в маляти?

 

Дошкільників і молодших школя­рів можна назвати агресивними, як­що вони:

•      часто втрачають контроль над собою; сперечаються і сваряться з оточуючими;

•      відмовляються виконувати прохання дорослих;

•      можуть навмисно викликати в інших почут­тя злості та роздратування;

•      звинувачують інших у своїх помилках та невдачах (можуть передавати свій гнів на неживі об'єкти);

•      часто відчувають почуття злості, гніву й заздрості;

•      обов'язково намагаються «розібратися» з кривдником;

•      не здатні забути про образу, не відплативши належ­ним чином;

•      недовірливі й дратівливі

 

Агресія як спосіб взаємодії  із зовнішнім світом

 

           Дитина може провокувати інших дітей і дорослих на прояви агресії до неї., Це свідчить про єдиний спосіб звер­нення на себе уваги з боку дорослих та однолітків. Ко­ли дитина, замість того, щоб підійти та попросити іграш­ку, вихоплює її, при цьому штовхнувши або вдаривши її власника, ми повинні розуміти, чого вона хоче.

         «Мамо, подивися на мене! Тату, пограй зі мною!» - просить нас наша дитина у такий незвичай­ний спосіб.

В цій ситуації  дорослі також здатні допомогти на­шим дитині. Ми навчити їх спілкуватися і товаришувати. Необхідно виявляти свою увагу не тільки тоді, коли дитина бешкетує або щось накоїла, адже вона - наша радість, дитина, на яку ми так чекали. А головне: на власному прикладі потрібно демонструвати, як можна виявляти доброту, ласку, любов.

Тому дитину обов'язково потрібно вчити розпізна­вати свої емоції та емоції інших людей. Це зовсім не складно! Просто проговорюйте кожне почуття, що пере­повнює вас. Якщо ви сердитеся, то обов'язково пові­домте про це малюкові, якщо бачите, що він розлюче­ний, теж позначте його емоцію: «Я бачу, що ти злишся», «Я розумію, що ти розсердився на мене або сусідського хлопчика», «Це нормально, що ти розлютився, я розумію це і хочу допомогти тобі розібратися, що сталося»

Як допомогти дитині з агресивними проявами

v  Бути уважним до потреб дитини.

v  Демонструвати модель неагресивної поведінки.

v  Навчати прийнятним способам вираження гніву.

v  Бути послідовним у звертаннях до дитини.

v  Формувати навички позитивної взаємодії з однолітками та дорослими.

v  Навчати позитивним шляхам виходу з конфліктних ситуацій (домовляння, переконання, пошук компромісу).

v  Вчити спрямовувати негативні емоції на неживі предмети - подушку, килим, грушу  для биття.

v  Надавати можливість дитині виявляти гнів одразу після ситуації.

v  Розвивати вміння розуміти власні емоційні стани та стани оточуючих. Говорити з дитиною про свої почуття й переживання.

v  Вчити брати відповідальність на себе.

v  Враховувати інтереси, бажання дитини.

v  Дотримуватись єдиних виховних впливів на дитину.

v  Встановити межі допустимої поведінки для дитини, які мають відповідати її віку, не протирічити її потребам і давати можливість для маленьких перемог.

v  Підтримувати та схвалювати прояви безконфліктної поведінки дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 





Back to TOP