Батько, тато, татусь, таточко - не всі ніжні слова, якими звертаються діти до голови родини. За давніми звичаями без голови родини і за стіл не сідали. Обід починав голова родини, саме почесне місце за столом - батькове, найвагоміше і вирішальне слово - батькове. Але ж і батько мав бути завжди взірцем для своєї родини. Та чи завжди поведінка батька відповідає тим морально-етичним нормам і є зразком для наслідування? На жаль, ні.   Це виявляється у ставленні до дітей, дружини, у спілкуванні з ними, негативних звичках (лайливі, грубі слова, вживання алкоголю, тютюнопаління в присутності дітей).

Чи багато батьків ставлять собі запитання: що я, як батько, даю своїм дітям? Годую, напуваю, одягаю - задовольняю необхідні фізіологічні потреби дитини? Розвиваю інтелект? Дбаю про духовний розвиток? Формую найкращі моральні якості? Виховую милосердя, турботу, щирість, любов. Привчаю до праці? Створюю атмосферу спокою, довіри, товариськості, розуміння? Варто замислитись над подібними питаннями. І, швидше за все, ваша старість буде доглянутою. Адже недарма в народі кажуть: добрі діти - батькам вінець, а злі діти - кінець.