Логіко-математичний розвиток

    У ранньому дошкільному віці початкове освоєння математичних уявлень засноване на тактильно-руховому способі пізнання

1) формуванні обчислювальних дій,

2) накопичення досвіду в різноманітній  діяльності (спочатку - предметних, пізніше - продуктивних (малювання, ліплення, конструювання, праця і т.п .), які як би збагачують одна одну.

       Математичні уявлення та уміння є своєрідним "інструментарієм", засобами і способами пізнання, необхідним для освоєння світу і існування в ньому (визначити розмір; порівняти, підібрати по розміру; здійснити покупку і т.п.).
     Їх застосування в різноманітних пізнавальних і практичних ситуаціях (грі, експериментуванні, фізичної, продуктивної, мовної, музичної діяльності тощо) показує їх цінність і тим самим створює мотивацію до їх освоєння.
     Освоєння математичних уявлень, логіко-математичні засоби і способи пізнання (еталони, моделі, мова, порівняння та ін) становлять початковий логіко-математичний досвід дитини. Цей досвід є початком пізнання навколишньої дійсності, першим входженням у світ математики.

Метою і результатом педагогічного сприяння математичного розвитку дітей дошкільного віку є розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей через освоєння ними логіко-математичних уявлень і способів пізнання.
 

Основними завданнями математичного розвитку дітей дошкільного віку є:
1) розвиток у дітей логіко-математичних уявлень (поглядів на математичних властивостях і відносинах предметів, конкретних величинах, числах, геометричні фігури, залежностях і закономірності);
2) розвиток сенсорних (предметно-дійових) способів пізнання математичних властивостей і відносин: обстеження, зіставлення, групування, впорядкування;
3) освоєння дітьми експериментально-дослідницьких способів пізнання математичного змісту (відтворення, експериментування, моделювання, трансформація);
4) розвиток у дітей логічних способів пізнання математичних властивостей і відносин (аналіз, абстрагування, заперечення, порівняння, узагальнення, класифікація, серіація);
5) оволодіння дітьми математичними способами пізнання дійсності: рахунок, вимірювання, найпростіші обчислення;
6) розвиток інтелектуально-творчих проявів дітей: винахідливості, кмітливості,  кмітливості, прагнення до пошуку нестандартних рішень завдань;
7) розвиток точної, аргументованої, збагачення словника дитини;
8) розвиток активності та ініціативності дітей;
9) виховання готовності до навчання в школі, розвиток самостійності, відповідальності, наполегливості в подоланні труднощів, координація рухів очей і дрібної моторики рук, умінь самоконтролю і самооцінки.

Зміст логіко-математичних уявлень і способів пізнання у дітей дошкільного віку.

1) Першим і найважливішим компонентом змісту математичного розвитку дошкільників є властивості і відносини. В процесі різноманітних дій з предметами діти освоюють такі властивості як форма, розмір, кількість, просторове розташування. Формується у дітей найважливіша передумова абстрактного мислення - здатність до абстрагування.
2) У процесі здійснення практичних дій діти пізнають різноманітні геометричні фігури і поступово переходять до угруповання їх за кількістю кутів, сторін і вершин. У дітей розвиваються конструктивні здібності і просторове мислення. Вони освоюють уміння подумки повертати об'єкт, дивитися на нього з різних боків, збирати, видозмінювати його.
3) У пізнанні величин діти переходять від безпосередніх способів (накладання, додаток) до опосередкованим способам їх порівняння (за допомогою вимірювання умовною міркою). Це дає можливість упорядковувати предмети за їх властивостями (розміром, висотою, довжиною, товщиною, масою)
4) Просторово-часові уявлення - найбільш складний для дитини дошкільника, освоюються через реально представлені відносини (далеко-близько, сьогодні-завтра).
5) Пізнання чисел і освоєння дій з числами - найважливіший компонент змісту математичного розвитку. За допомогою числа виражаються кількість і величини.

    Основні напрями педагогічної діяльності включають:
 

• Організацію ігрової діяльності.

• Допомога сім'ї в організації повноцінного спілкування.

   Рішення логіко-математичних уявлень у дітей здійснюється через розвиваючі ігри та заняття. При цьому відбувається різнорівневий підхід. Використовуючи дидактичний матеріал різного рівня складності можна простежити у однієї і тієї ж дитини бажання самостійно вибирати свій рівень.