Період 6-7 років є критичним, перехідним у житті дитини. В цей період відбуваються важливі зміни в її організмі: швидкій ріст, дозрівання нервової системи. Також відбуваються цілісні зміни особистості дитини, що зумовлені виникненням новоутворень: поява довільності поведінки, підпорядкованості мотивів, усвідомлення внутрішнього "я". Такі зміни призводять до подальшої відстороненості дитини від дорослих. Криза виявляється також у певних особливостях поведінки, не властивих для неї до настання цього віку: втраті дитячої безпосередності, наївності, дитячості, вередуванні, клоунаді, манірності.
Дитина починає приховувати справжні переживання, бажання, про які вже не можна дізнатись за зовнішніми проявами. Це відбувається внаслідок узагальнення і усвідомлення власних переживань, що дає змогу дитині встановлювати зв'язок між спонуканнями та вчинками, намірами і результатами дій.
Дитина вже здатна емоційно передбачувати наслідки своєї поведінки для себе і оточуючих - формується мотиваційно-смислова регуляція власних дій.
Свої переживання дитина усвідомлює завдяки мові. Слово є засобом узагальнення та диференціації переживань. Дитина цього віку має добре орієнтуватися в емоційних станах і вміти визначати свої (я ображений, засмучений, гніваюсь, мені радісно, страшно).
Дитина здатна до проявів емпатії - співчуття, що ґрунтується на здатності поставити себе на місце іншого, побачити ситуацію його очима, відчути його емоційний стан і врахувати його у своїй поведінці. Осмислені переживання свого "я", здатність пізнавати емоційний світ інших людей і відгукуватися на нього є необхідними умовами для виникнення нових форм спілкування, які визначатимуть розвиток дитини в новому віковому періоді, що починається зі вступом до школи
Вікова криза 7 років є основою для появи нового типу взаємин дитини з дорослим, заснованому на проявах уваги до змін у житті дитини, взаємоповаги, довіри та співпраці.
